Президент України Петро Порошенко пригрозив Президенту Росії Володимиру Путіну на мінській зустрічі, повідомляється у статті “Як дипломатичний успіх зійшов нанівець” у FT.
Порошенко терміново потрібно було зупинити наступ конфронтуючих сил української армії, а для того, щоб домовитися про припинення вогню, йому був потрібен Путін, відзначає FT в сьогоднішній статті. Діяти доводилося швидко: за словами західного дипломата, український президент боявся, що за “два дні втратить (свій пост)”, якщо не доб’ється перемоги або світу. Тому Порошенко зателефонував Путіну і заявив: якщо бойові дії не будуть припинені, Київ викладе в Інтернет армійські жетони російських солдатів, а також зв’яжеться з їх матерями і дружинами, щоб розповісти, де вони знаходяться. Цю історію Порошенко згодом розповідав кільком високопоставленим західним чиновникам, хоча російські представники її не підтверджують. Деякі вважають це свого роду показною хоробрістю з боку Порошенка, якому терміново потрібно було врятувати країну, зазначає FT.
Разом з тим, з наведених виданням прикладів можна зробити висновок, що Порошенко – досить ефективний парламентер. Мало того, що це перший український лідер, який вільно говорить по-англійськи, він легко почуває себе в дипломатичних колах. Московські чиновники в приватних бесідах теж відзначають, що, по їх відчуттям, з Порошенком можна мати справу. Він наполегливий, і йому вдавалося впливати на прийняття ключових рішень в ЄС. Так, наводить приклад FT, під час саміту лідерів країн ЄС, він затримався в закритому для відвідувачів передпокої, щоб зловити Меркель, коли та вийшла проконсультуватися зі своїми радниками. Йому вдалося переконати її висловити позицію з української кризи в підсумковому комюніке в більш жорстких виразах. “Деякі бурчали, але це ж Меркель, вона може робити, що хоче, – говорить європейський дипломат. – Вона намагалася підтримати його [Порошенко]”.
Путін погодився на пропозицію Порошенку про зустріч, і вона відбулася 26 серпня в Мінську. У ній також брали участь три представники Єврокомісії і президенти Казахстану і Білорусії. “Це була одна з найбільш сюрреалістичних зустрічей, які у мене коли-небудь були”, – описує її один із присутніх. Американський чиновник описав її як “бар для міжнародної дипломатії з зоряних воєн.
Тон задав Лукашенко: коли лідери сіли за накритий стіл, він похвалився новим білоруським хлібом, від якого не додаєш у вазі, і кавунами настільки ж солодкими, як іспанські, але з меншим вмістом цукру. Але саме сюрреалистичное, відзначає FT, полягало в тому, що про війну в Україні присутні не говорили. Офіційним приводом для зустрічі стало обговорення питання про те, чи можливо поєднати економічну асоціацію України з ЄС, що передбачала поступове зниження або скасування імпортних мит на багато товарів, з діяльністю Митного союзу Росії, Білорусії і Казахстану. Путін не раз заявляв: домовленість між Києвом і Брюсселем призведе до того, що європейські товари транзитом через Україну стануть безмитно надходити в Росію. Він також хотів залучити Україну до Митного союзу (нині – Євразійський економічний союз). Але саме відмова восени 2013 р. тодішнього президента України Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію з ЄС та його переорієнтація на укладення економічних домовленостей з Росією спровокували масові народні протести в Києві.
У червні 2014 р. Порошенко вже в якості президента підписав угоду з ЄС, але Верховна рада ще не ратифікувала його. На зустрічі в Мінську Путін знову намагався зірвати цю домовленість, наполягаючи на перегляд мит по 2340 товарних позиціях, що затягнуло б переговори на місяці, якщо не роки, зазначає FT. Порошенко твердо заявляв: додаткові переговори можливі, але про те, що угода не буде ратифікована, мови бути не може.
Після цього президенти України та Росії залишилися наодинці. Порошенко одразу зажадав, щоб російські війська пішли з України, розповів FT чиновник, який був присутній на зустрічі в Мінську. Путін знову заявив, що їх там немає і додав із погрозою: якщо б він дійсно хотів напасти, в його розпорядженні є 1,2 млн солдатів з самим сучасним зброєю в світі, і вони можуть бути в Києві через два дні – або в Талліні, Вільнюсі, Ризі та Будапешті, у всіх столицях країн ЄС і НАТО. Незважаючи на це, Порошенко виклав свій мирний план. Якщо Путіну він не подобається, заявив Порошенко, нехай запропонує свої ідеї.
Бої на сході України у наступні дні посилилися, а Порошенко і Путін продовжували обговорювати ситуацію по телефону. Обидва перебували під тиском: Порошенко поспішав зупинити просування військ, що протистоять української армії, у Росії ж стали з’являтися повідомлення про поховання тіл убитих в Україні солдатів, що робило загрозу Порошенко опублікувати дані про армійські жетони більш переконливою.
…