Національний банк вирішив круто змінити роботу міжбанківського ринку і відмовитися від індикативного курсу. Це означає, що більше не буде валютних аукціонів з щоденним продажем $3-5 млн за середньозваженим курсом, який визначався шляхом відсікання найдорожчих і найдешевших заявок.
“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – повідомляє НБУ.
Такий захід вжито, щоб “усунути невизначеність, підвищити ефективність і об’єктивність механізму ціноутворення на кредитні ресурси та іноземну валюту на міжбанківському ринку, а також підвищити дієвість монетарних інструментів НБУ”.
Регулятор пояснив, що інтервенції на міжбанку тепер будуть проводитися виключно на користь НАК “Нафтогаз”, так як нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом (EFF) припускає поповнення резервів саме для покриття боргу “Нафтогазу”. При цьому “інший ринок повинен знайти себе сам”.
З’явився індикативний курс в кінці вересня, коли посилилися бойові дії на сході, як міра, яка була покликана зняти панічні настрої населення. Він служив “стелею”, в який впиралися котирування на міжбанку і досі тримався на рівні до 16 грн за долар.
Експортери не хотіли продавати валюту за невигідним для себе курсом, а тому й без того змілілий міжбанк остаточно спорожнів – в деякі дні його обсяги не доходили навіть до позначки в $100 млн.
За словами Ганни Дерев’янко, виконавчого директора Європейської Бізнес- Асоціації, ситуацію на валютному ринку країни можна охарактеризувати як критичну і близьку до апогею. “Брак валюти, різниця курсів і процвітання чорного ринку призводять до величезних збитків для бізнесу, – пояснює Дерев’янко. – Експортери почали виводити частину своїх операцій за межі країни, щоб хоча б частково піти від втрат на обміні”.
Крім того, імпортери також зіткнулися з проблемою при купівлі валюти. “Безумовно, ця проблема (купівлі валюти – ред.) присутня, і вона спільна для країни, – розповідає Валерій Базиленко, директор з розвитку бізнесу ASUS в Україні. – Наші дистриб’ютори, які є одночасно і імпортерами продукції, стикаються зі складнощами при купівлі валюти “.
Ці складності, за словами Базиленко, вирішуються за рахунок додаткових відсотків, які учасники зовнішньоекономічної діяльності змушені платити банкам за організацію операцій купівлі-продажу валюти між імпортерами та експортерами. “Така ситуація існує протягом вже декількох кварталів”, – нарікає він.
Відхід від індикатива може дати позитивний результат. “Перехід від індикативного до ринкового курсу потенційно зможе вплинути на доступність валюти, – вважає Дерев’янко. – Це, можливо, трохи знизить градус напруги в суспільстві і зменшить ймовірність колосальних збитків від курсової різниці для бізнесу. Але говорити напевно і робити передчасні висновки рано”.
За її словами, розуміння, до чого призведе такий перехід, прийде через тиждень мінімум. “Головне – це забезпечити вільний прозорий доступ до купівлі валюти і мінімальну різницю між курсом купівлі і курсом продажу”, – резюмує Дерев’янко.
На думку банкірів, зокрема, Максима Давлада, начальника відділу операцій на валютному і фінансовому ринках “ОТП Банку”, а також Олега Горохівського, заступника голови правління ПриватБанку, рішення НБУ дозволить позбутися множинності курсів.
“Однак готівковий долар на чорному ринку буде коштувати однаково дорожче, так як на покупку долара в касі банку є жорсткі обмеження по сумі (не більш еквівалента 3 тис грн в стуки – ред.), плюс збір до Пенсійного фонду (2% – ред .) “, – нагадує Максим Давлад.
Гривня вже стрімко дешевшає – вчора за день офіційний курс був ослаблений відразу на 50 копійок – до 16,73 грн/$. Сьогодні офіційний курс знизився до рекордно низької планки в 18 грн за один американський долар. Але як довго це триватиме, сказати не береться ніхто. Поки в більшості прогнози сходяться на тому, що курс може зупинитися на нинішніх показниках “чорного” ринку 20-22 грн/$, і до цієї ж цифри підтягнуться курси в касах. Національний банк же прогнозу за курсом не дає – Валерія Гонтарєва на кожне подібне питання відповідає, що регулятор більш не робитиме таких прогнозів, а учасникам ринку потрібно звикати до волатильності курсу.
“Це (вирівнювання офіційного курсу з ринковим – ред.) може відбутися одномоментно – варто тільки Нацбанку розрахувати середній курс за ринковими операціями (за реальним курсом). Але це рішення, швидше, політичне – коли в бюджеті курс 17.00, офіційний курс на рівні 20.00 -22.00 в такому випадку виглядає похмуро”, – говорить банкір комбанку.
Посприяти ж зміцненню нацвалюти може два фактори – транш МВФ і вихід на ринок експортерів. Про те, коли і скільки Україна може чекати від Фонду, поки говорити складно – місія продовжила свою роботу і поки не поспішає з оприлюдненням свого рішення.
Щодо ж виходу на ринок експортерів в учасників ринку є сумніви. “Скасування індикативного курсу – хороший знак для ринку, але реакція експортерів навряд чи буде швидкою, – вважає Олена Амітан. – Експортери не заводять виручку, оскільки побоюються подальшого падіння курсу гривні, при цьому, зберігаючи виручку за кордоном, вони стимулюють тиск на гривню – виходить замкнуте коло. На зміцнення гривні сьогодні вплинуть, швидше, позитивні новини про надання Україні фінансової допомоги і передбачуваність дій Центробанку”.
Максим Давлад відзначає, що якщо експортери і заведуть валюту, то, однозначно, не відразу. “Головний стимул закладу виручки в країну – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. А ще потрібно врахувати той факт, що множинність курсів аж ніяк не сприяла розвитку цивілізованого, прозорого ринку, багато учасників непогано себе відчували “в тіні”, і вивести їх звідти тепер буде непросто“, – звертає увагу експерт.
Крім офіційного пояснення Національного банку, існує ще кілька версій, якими пояснюється утримування офіційного курсу “до останнього”.
Зокрема, це борг перед Росією. У грудні Україна повинна погасити облігації на $3 млрд, викуплені Росією в грудні 2013 року. При укладанні угоди був передбачений фінансовий ковенант – умова, що визначає, що позичальник може, а чого не може робити. Відповідно до ковенанти, сума державного боргу України не повинна в будь-який момент часу перевищувати 60% ВВП.
“Поки курс не перевищував 16 грн за долар, ми трималися в рамках умов, – пояснює Тарас Козак, – але якщо курс буде 20 грн за долар, то хоча борг і не виросте, але так як ВВП вважається у гривні, співвідношення боргу за курсом 20 перевищить позначку в 60% – 70-80%. Це дає Росії можливість негайно вимагати погашення її кредиту в повному розмірі. А в України цих грошей немає”.
21 січня Міністерство фінансів заговорило про реструктуризацію боргу, а вже 26 числа, на нараді НБУ з банкірами прозвучала інформація про необхідність одного курсу в країні і з’явилися перші чутки про зміни, що готуються на міжбанку.
29 січня стало відомо про притягнення для реструктуризації боргу України міжнародною консалтинговою компанією Lazard, а 2 лютого в ході наради з банкірами було оголошено про відмову від індикативного курсу з 5 лютого.
“З Lazard, я думаю, зараз домовляються про те, що він проведе переговори з усіма кредиторами і домовиться про реструктуризацію, – припускає Тарас Козак, – але Росію в цю реструктуризацію включати, напевно, не будуть. Тут може включитися політика – Росія нам і так винна по Криму”.
За словами Козака, якщо Lazard зможе домовитися з держателями українських облігацій, що вони не будуть пред’являти папери до дострокового погашення, коли Росія вимагатиме погашення боргу перед нею, тоді у нас є шанси впоратися з цим.
“Але з Lazard поки не домовилися, наскільки мені відомо, переговори ще тривають”, – відзначає експерт.
Є й інші можливі причини утримання курсу. Ми розраховуємося за імпорт енергоносіїв в доларах, якщо курс буде 20 – “Нафтогаз” буде змушений купувати валюту у Нацбанку за цією ціною. Але у “Нафтогазу” немає цих грошей, в бюджеті їх теж немає. А це означає, що ще більше може збільшитися сума дефіциту держбюджету.
“До п’ятого числа, думаю, могли мати місце внутрішні кредити “Нафтогазу”, щоб він міг купити валюту за курсом 16, – припускає Козак. – Є й інші квазісуверени, такі як “Укрзалізниця”, яким також може бути небхідно валюта”.
І остання, проте не сама малозначна версія стосується банківського сектора. Подальша девальвація гривні ще більше посилить і без того складні взаємини між банками і валютними позичальниками.
Банкам також стане складніше вписуватися в нормативи регулятора і підтримувати свою платоспроможність.
…